Війська НАТО в Україні — чому Макрон раптом заговорив про це

Президент Франції Емманюель Макрон зібрав у Парижі конференцію, темою якої була підтримка і допомога Україні. Навіщо французький лідер після конференції заговорив про можливість відправки військ НАТО до України, що стоїть за цим і який сигнал Захід послав Росії — читайте у матеріалі Новини.LIVE.

Зустріч у Парижі

26 квітня у Парижі відбулася закрита конференція європейських лідерів. Темою цієї конференції стала підтримка України, яка продовжує воювати проти російського агресора. Одним із питань стало створення коаліції далекобійної зброї — але не воно збурило Європу і Росію.

Президент Франції Емманюель Макрон у своєму коментарі після конференції несподівано заявив, що НАТО може послати військовий контингент до України. Але, додав французький лідер, поки що з цього питання немає консенсусу.

Заява Макрона викликала прогнозовано різку реакцію як на Заході, так і на Сході. Прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак та федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц заявили, що не планують посилати свої війська до України. В Росії також різко відреагували на слова господаря Єлісейського палацу. То що ж стоїть за цією заявою президента Франції — і чи стоїть щось взагалі?

Сигнал для Кремля

На думку військового експерта Дмитра Снєгирьова, до якого Новини.LIVE звернулися із проханням прокоментувати цю гучну заяву, вона з’явилася не просто так. Ця заява — це потужний сигнал перш за все військово-політичному керівництву Російської Федерації.

Цей сигнал має означати наступне. Європа аж ніяк не втомилася від війни в Україні, ба більше, готова до нарощування зусиль — про це перш за все говорить, звісно ж, коаліція далекобійної зброї, як ідея, яка буде втілена в життя уже найближчим часом, але не тільки вона, а й ці слова про можливість відправки військ НАТО до України.

Тут варто зазначити, що останніми тижнями у Європі заговорили про можливість військового конфлікту Росії уже безпосередньо із НАТО. До того ж Угорщина днями таки ратифікувала заявку Швеції на вступ до Альянсу, тож у НАТО відтепер 28 країн-членів, та головне тут не це, а те, що Балтійське море повністю стало морем Північноатлантичного альянсу. Що серйозно перекриває для Кремля можливості військової підтримки Калінінградського анклаву і нападу на країни Балтії з моря.

Тож Захід поступово доходить до думки, що з Росією так чи інакше доведеться воювати. Не тільки своєю зброєю в чужих руках, а і власними військами. І подібні заяви — це ніщо інше, як підготовка європейських суспільств до неминучості факту військового зіткнення з російською армією. Питання тільки в тому, де європейці воюватимуть — на своїй території (із відповідними наслідками) чи на українській.

Уперше Європа грає на випередження

Ще одним важливим моментом є те, коли Макрон — тобто по суті колективний Захід, бо Франція є другою країною Євросоюзу, однією з найвпливовіших держав Старого світу — заговорив про можливість відправки військового контингенту НАТО до України. Це є дуже показово, якщо проаналізувати усю попередню співпрацю нашої держави із західними партнерами.

До цього Захід неодноразово наголошував, що військова допомога у вигляді техніки, зброї та боєприпасів надається на прохання чи запити військово-політичного керівництва України. На засіданнях Рамштайн-коаліції теж про це говорилося — ми, мовляв, маємо ті чи інші запити з боку України та намагаємося втілити їх у життя.

Але щодо військ НАТО, саме НАТО — Україна ніколи не робила подібних заяв. Ще 2022 року мусувалася тема можливих "блакитних шоломів ООН", але вона дуже швидко відійшла у минуле через фактичну недієздатність цієї організації після порушення Росією основ міжнародного права, на яких (основах) стоїть сучасний світ.

Тема вже обговорюється

Тож виходить, що Емманюель Макрон сам, з власної ініціативи заговорив настільки різко, настільки грізно у бік Росії. Той самий Макрон, який ще 2022-го найбільше серед усіх європейських лідерів намагався говорити з Володимиром Путіним і намагався "побачити мир" в очах кремлівського диктатора.

На думку Дмитра Снєгирьова, це означає, що тема можливої допомоги України ще й військами уже циркулює та обговорюється в колах європейських лідерів. І те, як Макрон подав цю інформацію, натякає — Володимиру Путіну перш за все — на те, що тільки позиція окремих країн не дозволила відправити ці війська до України вже зараз.

Але позиція станом на кінець лютого 2024-го. Надалі ситуація може змінитися. Свідченням чого є навіть не така войовнича позиція Емманюеля Макрона, а іншого європейського лідера — прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана. Той заявив, що не хоче, аби Угорщина знову, як до 1991 року, мала спільний кордон з кремлівською імперією. А це можливо лише в одному-єдиному випадку — коли Україна переможе у війні, що б він не говорив для виправдання своєї позиції.

Новий безпековий порядок у Європі

Та крім власне українського питання, підкреслив Дмитро Снєгирьов, у цій історії є ще один рівень, значно масштабніший і глобальніший. По суті такими заявами — і про можливість війни РФ із НАТО (Заходом), і про можливість відправки військ Альянсу до України — західні лідери, європейські лідери починають формувати новий безпековий порядок на Європейському континенті.

І от оце справді серйозний сигнал Кремлю. Бо Росія довгий час вважала, що зможе тримати Євросоюз під своїм контролем — чи то політичним, чи то економічним (через нафтогазопроводи). Як показало життя після 24 лютого 2022 року, ні нафта, ні газ не стали для Європи тим гаком, яким РФ може втримати її у своїй орбіті.

Зараз же Захід дозрів до того, що уже цілком серйозно сприймає можливість війни з Росією як єдиної можливості зупинити збожеволілого кремлівського диктатора Володимира Путіна. А економічний, та й військовий, потенціал об’єднаної Європи (ЄС плюс Велика Британія) — значно, значно серйозніший за можливості Росії. Яка навіть для взяття Авдіївки витратила неймовірну кількість як людських ресурсів, так і боєприпасів.